Микола Задорожній (нардеп від 162 округу Сумської області) разом із колегами від Слуги народу Галиною Третьяковою і Максимом Бужанським ініціювали Законопроект, котрий пропонує позбавити населення реального соціального захисту.

Незабаром, питання з масовим невиконанням рішень судів щодо соціальних спорів (інвалідів, пенсіонерів, одиноких матерів та ін.) може бути «вирішене».

Так, державним органам просто не потрібно буде їх виконувати у встановлений законодавством термін та виплачувати людям належне їм за рішенням суду, якщо в казні недостатньо грошей.

Такі новели передбачені законопроектом 5310, який зареєстрований у Верховній Раді 29 березня. Законопроект називається «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо відновлення принципу справедливості при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Подали його глава «соціального» Комітету Верховної Ради Галина Третьякова, а також нардепи: Максим Бужанський, Юлія Яцик, Вікторія Кінзбурская, Геннадій Вацак, Антон Поляков, Оксана Гринчук, Євген Брагар, Микола Задорожній, Сергій Швець та інші.

Що пропонують

Держава Україна винна своїм громадянам 5 мільярдів грн. за невиконаними рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою. Це офіційні дані Державного казначейства України станом на 5 березня 2021 року.

Йдеться про судові рішення, які стосуються соціальних виплат на користь, зокрема, інвалідів, пенсіонерів та ін.

Саме через невиконання рішень судів у таких справах Україна постійно виявляється в списку лідерів за зверненням громадян до Європейського суду з прав людини.

У держави є ідея переглянути гарантовані соціальні виплати. Причина проста – на всіх бюджетних грошей не вистачає, і є куди більш важливі речі, наприклад, зйомки серіалів (на культуру в зведеному бюджеті передбачили 27 млрд грн, за даними Мінфіну), будівництво доріг, «Велика реставрація» (2 млрд) і т. д.

Судді, в свою чергу, звертають увагу на проблему невиконання судових рішень державними органами. При цьому суди все частіше зобов’язують відповідача, зокрема органи Пенсійного фонду, подати звіт про виконання судових рішень та накладають штрафи за їх невиконання без поважних причин у порядку статті 382 КАСУ.

За практики ЄСПЛ, зокрема у справі «Шмалько проти України», суд констатував, що органи державної влади не мають права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних витрат », – зазначає суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Епель.

Таким чином, проблемою при застосуванні інституту судового контролю є безпідставне невиконання судових рішень суб’єктами владних повноважень.

Власне, Задорожній, Третьякова, Бужанський, та інші пропонують своїм законопроектом цю проблему дуже просто «вирішити» – позбавивши держоргани від необхідності виконувати судові рішення по соціальних справах, якщо грошей в казні немає.

Так, в Кодексі адміністративного судочинства України (КАСУ) пропонується ч. 3 статті 378 доповнити такою нормою: «Підставою для відстрочки виконання рішення суду про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів може бути визнаний підтверджений факт відсутності відповідних бюджетних асигнувань та подання до суду доказів прийняття суб’єктом владних повноважень заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань або вчинення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення».

А частину 2 статті 382 КАСУ пропонується доповнити такою нормою: «Не може бути накладено штраф на керівника або особу, яка виконує обов’язки керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду в разі, якщо ними представлений звіт про неможливість виконання рішення суду про стягнення коштів державного або місцевого бюджетів, згідно з яким причиною такого невиконання є підтверджений факт відсутності відповідних бюджетних асигнувань та додані копії документів на підтвердження вжитих заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань або вчинення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення».

Простіше кажучи – грошей в казні немає, значить, і виконано рішення буде тоді, коли гроші з’являться. А судячи з того, що Україна вже більше 10 років не може розібратися з боргами перед своїми громадянами за рішеннями судів, гроші з’являться не скоро.

Відзначимо, що в уряді вже не перший рік думають над тим, що регулювання соціальних гарантій треба переглянути. Адже менше непідкріплених реальним фінансуванням соцгарантій для громадян – менше судових спорів, менше скарг в ЄСПЛ і менше програних Україною в особі Мін’юсту справ.

Так, Кабмін за ініціативою Міністерства юстиції 17 березня 2021 року прийняв розпорядження 210-р, яке передбачає перегляд соціальних гарантій, оскільки їх вже «не тягне» бюджет.

Однак тут заважає Конституція і Конституційний суд України, який може визнати неконституційним втілення подібних намірів законодавця. Хоча, враховуючи останні дії Президента щодо останнього, навряд чи цей судовий орган зараз дієздатний.

Крім того, на розгляді Конституційного Суду України досі перебуває питання про тлумачення поняття «гідні умови життя», який ініціювала «Слуга народу» Галина Третьякова, віце-спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук та ін.

Раніше Галина Третьякова нарікала, що рішеннями КСУ «розбалансує бюджет», оскільки держава не може виконувати їх з огляду на обмежені фінансові можливості, зокрема, це стосується пенсійних гарантій. Тому вона внесла свій законопроект 3300, яким пропонувала змінити порядок виконання рішень КСУ.

Від pravdasumy

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *